Розташування данії

Географія

Приатлантична країна розташована на північному-заході зони широколистяних лісів Європи в помірних широтах Євразії та займає півострів Ютландія й острови Данського архіпелагу: Зеландія, Борнгольм, Лесі, Лолланн, Мін, Сторстрем, Фюн, Фальстер та інші. Всього 407 островів у протоках і морях Північного і Балтійського морів. З 407 островів заселені лише 72. Із цих островів найбільш великими й населеними є Зеландія, де знаходиться столиця країни Копенгаген, Фюн, острови-близнюки Лолланн і Фальстер, а також віддалений майже на 200 км на схід у Балтійському морі острів Борнгольм.

Данія з космосу

Країна має сухопутний кордон лише з Німеччиною. Він проходить на півдні півострова Ютландія і має довжину 68 км. З 2000 року також є сухопутне сполучення зі Швецією (через Ересуннський міст і тунель). Загальна довжина берегової лінії Данії (півострова Ютландія та 406-ти островів) — 7,3 тис. км, що становить шосту частину довжини екватора.

Бук лісовий

На заході Данія омивається Північним морем, з півночі протокою Скагеррак і Каттегат, на північному сході — протокою Ересунн (найменша ширина Ересунна всього 4 км), на сході та півдні — Балтійським морем.

Протоки Ересунн (Зунд), Скагеррак і Каттегат відокремлюють країну від Норвегії й Швеції. Найближчі сусіди Данії — Швеція і Норвегія — віддалені від неї протоками Ересунн та Скагеррак, причому відстань до Швеції — 4 км, а до Норвегії — близько 200 км. Відстань до Великої Британії по Північному морю — близько 500 км.

Протоки Малий Бельт, Великий Бельт і Ересунн, які звуть Балтійськими протоками, відокремлюють один від одного півострів Ютландію, острови Фюн і Зеландію та Скандинавський півострів. Вони є основним морським шляхом, який з'єднує Балтійське море зі Світовим океаном, і мають міжнародний правовий режим.

Територіальні води Данії — 12 морських миль (22,2 км). Жодна точка метрополії не віддалена від моря на відстань понад 52 км. Країні належить східна частина шельфу Північного моря.

Рельєф

Рельєф Данії рівнинно-горбистий. Більша частина території країни формується з великих хвилястих рівнин і невисоких, місцями крутосхилих пагорбів. Форми рельєфу сформовані переважно під впливом відступаючих на північ льодовикових покривів у плейстоцені, від яких залишилась велика кількість озер. На півночі Данії у результаті підняття утворилися ступінчасті морські рівнини. На сході країни знаходяться численні бухти, на заході та півночі — піщані дюни. Земля — оброблені рівнини, піщані дюний лагуни на західному узбережжі; глибокі фіорди на сході. Переважають дерново-підзолисті, на Сході — бурі лісові ґрунти, на узбережжях — лучні алювіальні.

Узбережжя

Східні береги країни сильно порізані, західні і північні рівні, облямовані піщаними дюнами. Уздовж низинних берегів збудовані численні дамби.

Поверхня Ютландського півострова і навколишніх островів рівнинна, клімат помірно теплий, морський. Вегетаційний період триває 200—235 днів, річна кількість опадів перевищує 600 мм.

Найвища точка — пагорб Меллехой (170,86 м над рівнем моря), до 2005 року найвищою точкою вважався пагорб Ідінг-Сковхой (170,77 м).

Клімат

Данія — країна з морським кліматом, який характеризується м'якою зимою, прохолодним літом і довгими перехідними сезонами. Вплив океану найбільш різко виявляється взимку. Середня січнева температура для Данії 0 °C. Тривалість опалюваного періоду в Данії (з врахуванням поправки на вітер) рівна 220 дням. З липня по серпень температура повітря становить +16-18^оС, а опадів порівняно небагато. Більшу частину року дмуть сильні західні вітри. Річна сума опадів 600—900 мм; часто бувають тумани. Середньорічна кількість опадів коливається — від найбільших на заході Ютландії до 450 мм на узбережжі протоки Великий Бельт.

Річки і озера

У Данії знаходиться багато невеликих озер. Більшість коротких річок Данії є несудохідними. Річки з невеликими ухилами, спокійною течією, численними вигинами річища (меандрами), плесами й перекатами. Найбільша річка — Гудено в східній Ютландії завдовжки 158 км. По річці курсують лише туристичні судна.

Рекреаційні ресурси

У Данії налічується понад 300 природоохоронних об'єктів, зокрема чотири національні парки, в яких зберігаються лісові масиви, вересові пустилища, болота, дюни, окремі види рослин і тварин.