Історія
У 1018—1035 рр. королем Канутом Великим було об'єднано під своєю короною Данію, Англію і Норвегію.
В період правління короля Вальдемара I (1157—1182) відбувається розквіт Данії і зміцнення її військово-політичної могутності.
В 1219 р. — завоювання Північної Естонії.
У 1320 р. — поразка королівських військ, ліквідація королівської влади.
1340—1375 рр. — відновлення і зміцнення монархії за короля Вальдемара ІV.
1397 р. — Кальмарська унія Данії, Швеції і Норвегії (з Ісландією) за Маргарити Данської, згідно з якою Скандинавія опинилася під пануванням данської корони.
У XIV—XVII ст. Данія виступала як панівна сила на Балтійському морі.
Впродовж XVIII ст. у зовнішній політиці данський уряд дотримується принципу невтручання. Для уникнення вторгнення Наполеона, Данія змушена продовжувати війну з Англією і Швецією. Згідно з мирними угодами територія Данії була обмежена Данським півостровом, герцогством Лауенбург і Голштинією.
5 червня 1849 р. була затверджена конституція.
У 1729 р. Ґренландія стала колонією Данії.
В червні 1924 року Данія визнала Радянську республіку.
Країна була окупована Німеччиною в 1940. У 1945 визнала незалежність Ісландії і дала право на самоврядування Фарерським островам у 1948.
Член-засновник НАТО в 1949 (при вступі відмовилась від розміщення на своїй території в мирний час іноземних військ і баз), член Європейської асоціації вільної торгівлі з 1960, приєдналася до Європейського співтовариства в 1973. Данія стала першою країною Північної Європи, яка вступила до ЄЕС.
Королева Маргарита ІІ в 1972 стала першою королевою приблизно за 600 років.
В 1979 р. Ґренландія отримала автономію.
Традиційними заняттями населення Данії були мореплавство і рибальство. Сьогодні Данія належить до країн з розвиненим морським флотом. Країна є великим виробником і експортером високоякісних продовольчих товарів.
Релігія
На початку 8 ст. в Данії утвердилося християнство. Після Реформації офіційним віросповіданням стало лютеранство.
До державної Євангелічно-лютеранської народної церкви Данії входить 94 % населення. Релігійна діяльність країни визначається Конституцією Данії, основним принципом якої є передумова, що Лютеранська церква — офіційна церква Данії — повинна підтримуватися державою, а також принципами свободи віросповідання, свободи слова та свободи совісті. Підтримка, яку надає держава, є частково моральною та частково політичною (законодавче закріплення свята Воскресіння, а також законодавство з релігійних питань), частково фінансовою та адміністративною (участь у зарплатах та пенсіях духівництва, збір церковних податей, підтримка управління національною церквою при допомозі Міністерства Церковних Справ, допомога у контролюванні, консультаційні послуги та ін.) Євангелічна лютеранська церква підтримується коштом спеціального податку, яким обкладаються всі лютерани країни. В країні мешкають мусульмани, католики, баптисти, юдеї тощо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий