Данія в Європейському Союзі
Данія, разом з Великою Британією, Норвегією та Ірландією, подавали заявки на членство у Європейському Союзі (ЄС) у 1961 та 1967 роках. Однак в обох випадках президент Франції Шарль де Голль наклав вето на членство Великої Британії у ЄС, і Данія, не бажаючи вступати до Союзу без Великої Британії, також залишилася поза Європейським Союзом. Лише у січні 1973 року Данія разом з Великою Британією та Ірландією стала членом ЄС.
Незважаючи на невелику територію, Данія має незалежну позицію в стосунках з ЄС. Показовим прикладом такої поведінки може слугувати випадок, коли країна проголосувала проти Маастрихтської угоди, що сприйнялося як затримання просування на шляху до єдиної Європи, на референдумі у 1992 році (Угода була потім ратифікована внаслідок перемовин у наступному році). Данія проголосувала проти приєднання до європейської валюти євро на референдумі 2000 року.
Політичний устрій
Данія — конституційна монархія (на підставі конституції від 5 червня 1953 р., королівське успадкування; форма устрою — унітарна держава), де Королева виконує роль голови держави, а уряд формується з парламенту — «фолькетингу». Законодавча влада здійснюється спільно королевою та парламентом. Парламент у Данії однопалатний; депутати обираються шляхом пропорційного представництва, хоча кожен член парламенту також представляє виборчий округ. У складі парламенту 179 депутатів, з яких четверо обираються від Ґренландії та Фарерських островів. Загалом Уряд Данії є урядом меншості (що не містить парламентської більшості), що означає, що політика Данії заснована на компромісах різноманітних політичних партій. Досить часто в уряд входять представники двох і більше політичних партій.У випадку, якщо Фолкетинг висловлює недовіру уряду, уряд повинен піти у відставку чи провести вибори. Виконавча влада належить королеві і від її імені здійснюється урядом.
За Конституцією вибори повинні проходити кожні чотири роки. Якщо розподіл місць після виборів чітко вказує на певну партію або партії, монарх призначає їх як уряд. У випадку, якщо результат виборів не є чітким, Королева організує ряд нарад, на яких обрані партії висловлюють свої побажання. Тоді Королева призначає королівського повіреного, щоб він провів перемовини про формування уряду з обраними партіями. По закінченні перемовин проводиться ще одна нарада на чолі з Королевою, після якої монарх призначає нового прем'єр-міністра.
Головні партії: соціал-демократична, народно-консервативна, ліберальна і радикально-ліберальна («старі») та кілька «молодших» (народно-соціалістична, партія прогресу та інші). Склад уряду коаліційний.
Служити у війську в Данії престижно. До війська беруть не більше 3000 осіб у рік і королева особисто відбирає представників по зовнішньому вигляду і характеру.
Судова влада
Незалежні суди є частиною розподілу влад у Данії. Зазвичай справи розглядаються в першу чергу місцевим чи міським судом; апеляції на рішення міського суду розглядаються в одному з двох Високих Судів країни. Деякі важливі справи, що торкаються адміністративних проблем, розглядаються одним з високих судів в першу чергу. Найвищим органом судової влади є Верховний Суд. Суддів призначає Королева.
Данія належить до європейських правових систем скандинавської групи (як і Ісландія, Норвегія, Швеція, та Фінляндія) і має дуалістичний (змішаний) характер, для якої характерними є як ознаки континентального, так і загального права.
Максимальний передбачений законом термін покарання за наркозлочини в Данії становить 10 років тюремного ув'язнення, а в особливих випадках може досягти 15 років.
Комментариев нет:
Отправить комментарий